Нове дослідження учених Кентського університету, опубліковане в журналі American Journal of Physical Anthropology, доводить взаємозв’язок між швидкістю пренатального формування емалі зубів і відлученням немовлят від грудей.
Дослідження виявило, що різці ростуть швидко на початку другого триместра розвитку плоду, тоді як моляри ростуть повільнішими темпами в третьому триместрі вагітності. Саме тому різці готові до прорізування незабаром після народження дитини, приблизно у віці шести місяців, коли відбувається припинення грудного вигодовування і відлучення малюка від грудей.
Відлучення немовлят від грудей у людей відбувається порівняно рано в порівнянні з деякими приматами, наприклад, шимпанзе. У результаті, на розвиток різців у людини відводиться менше часу, що компенсується швидким формуванням емалі.
Результати дослідження допоможуть краще зрозуміти процес відлучення від грудей у наших доісторичних предків і можуть бути корисні стоматологам, оскільки стоматологічні захворювання не проявляються на всіх зубах однаково. Клітини емалі формують нові тканини в різний час і з різною швидкістю, залежно від типу зуба.
Питання про те, коли предки сучасної людини вперше почали відлучати дітей від грудей раніше, ніж інші примати, довгий час обговорюється в науковому середовищі. Запропонований нині «стоматологічний підхід» базується на виявленні викопних черепів із зубами, які на момент смерті були в стадії прорізування, що є украй рідкісною знахідкою. Тепер у антропологів з’явилася можливість досліджувати питання початку відлучення від грудей абсолютно новим способом, оскільки молочні зуби містять інформацію про пренатальне формування емалі не лише після прорізування, але і впродовж тисячоліть після смерті.
